Карл Барч
Карл Фри́дрих Адо́льф Ко́нрад Барч | |
---|---|
нім. Adolf Bartels | |
Ім'я при народженні | нім. Karl Friedrich Adolf Konrad Bartsch |
Народився | 25 лютого 1832 Шпротау (Sprotau), Сілезія |
Помер | 19 лютого 1888 (55 років) Гайдельберг, Німеччина |
Країна | Королівство Пруссія |
Діяльність | філолог-германіст, медієвіст |
Галузь | філологія |
Alma mater | Ростоцький університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, HU Berlin, Університет Мартіна Лютера і Вроцлавський університет |
Знання мов | німецька[1] |
Заклад | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Ростоцький університет |
Членство | Kösener Vogelweidend |
Карл Фри́дрих Адо́льф Ко́нрад Барч (нім. Karl Friedrich Adolf Konrad Bartsch; 25 лютого 1832 — 19 лютого 1888) — німецький філолог-германіст. Засновник Інституту германістики в Ростоці.
Народився у місті Шпротау (нині Шпротава) в Сілезії, яка тоді належала до Німеччини, а тепер до Польщі. Вчився з 1842 р. спочатку у гімназії в м. Гливиці, а потім у гімназії св. Єлизавети (Elisabethinum) у Бреслау (нині Вроцлав) і з 1849 р. відвідував лекції у Вроцлавському університеті. Спочатку хотів присвятити себе славістиці, але пізніше під впливом Карла Вайнгольда зосередився виключно на вивченні германських і романських мов. Останні він продовжив вивчати у Берлінському університеті, де слухав лекції Ганса Массманна (Hans Massmann), Теодора Ауфрехта, (Theodor Aufrecht), фон дер Гагена (von der Hagen) і Вільгельма Грімма (Wilhelm Grimm). Літо 1853 р. після захисту докторської дисертації в Галле він провів у бібліотеках Лондона, Оксфорда і Парижа, ретельно вивчаючи провансальські рукописи (в основному записи пісень трубадурів). З осені 1855 до 1857 він працював кустодієм (куратором) бібліотеки при Німецькому національному музеї (Germanischen Nationalmuseums) у Нюрнберзі. Через суперечки із засновником музею, він навесні 1856 р. мусив переїхати до Ростока, де дістав місце професора германської та романської філології у місцевому університеті. Таку саму посаду з 1871 р. він займав і в Гайдельберзькому університеті, де крім того, був ще керівником новозаснованого семінару з вивчення нових мов. Великий герцог Баденський за його добросовісну діяльність надав йому титул надвірного радника, а пізніше таємного надвірного радника. Карл Барч був одним з найбільш діяльних і впливових германістів свого часу, мав багато поважних публікацій, був редактором часопису германських старожитностей «Германія», заснованого раніше Францем Пфайфером (Fritz Pfeifer). Помер незадовго до свого 56-ліття у Гайдельбезі.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
• Lexicon der deutschen Dichter und Prosaisten des neunzehnten Jahrhunderts. Gearbeitet von Franz Krümer. Leipzig. Verlag von Philipp Reclam jun.
- Bartsch, Karl — Biographie [Архівовано 20 серпня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
Це незавершена стаття про німецького науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про мовознавця чи мовознавицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 25 лютого
- Народились 1832
- Померли 19 лютого
- Померли 1888
- Випускники Ростоцького університету
- Випускники Гайдельберзького університету
- Випускники Берлінського університету
- Випускники Галле-Віттенберзького університету
- Випускники Вроцлавського університету
- Науковці Гайдельберзького університету
- Романісти
- Німецькі літературознавці
- Медієвісти
- Германісти
- Уродженці Шпротави
- Померли в Гайдельберзі